Translate

середа, 14 вересня 2016 р.


                                   Виставка: Присадибне і дачне господарство



Література:

1. Азбука дачника [Текст] / сост. Л. Д. Якубовская. – Минск : Оракул, 1994. – 415 с. : рис., табл. – Библиогр.: с. 406 - 409.

2. Барабаш, О. Ю. Помідор. Поради, як зібрати високий урожай плодів, рецепти консервування, соління та приготування страв [Текст] / О. Ю. Барабаш, В. В. Хареба, С. Т. Гутиря. – Київ : Вища школа, 2001. – 60, [2] с. – (Бібліотечка овочівника ; 1).

3. Барабаш, О. Ю. Розсада овочевих культур. Поради, як виростити розсаду різних овочевих культур для відкритого і закритого грунту [Текст] / О. Ю. Барабаш, В. В. Хареба, С. Т. Гутиря. – Київ : Вища школа, 2002. – 56 с.

4. Бауэр, Уте. Мой цветущий сад [Текст] : [простые методы создания клумб, не требующих особого ухода] / Уте Бауэр ; [пер. с нем. А. Неделько]. – Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2014. – 157, [1] с. : цв. ил. – (Красиво и легко).

5. Бочкова, И. Ю. Садовые цветы. Практическое руководство по подбору растений для современных цветников [Текст] / И. Ю. Бочкова. – Москва : Фитон+, 2006. – 94, [1] с.

6. Бублик, Б.А. Огород без хлопот [Текст] / Б. А. Бублик. – Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2009. – 317 с., [4] л. ил. с. : ил. – Библиогр.: с. 313-314.

7. Давыдов, В. Д. Огород круглый год [Текст] / В. Д. Давыдов. – Донецк : [б. и.], 2007. – 297 с. : ил., [16] с. цв. ил. – (Библиотечка газеты "Хозяин"). – Библиогр.: с. 291.

8. Журн. "Квіти України"; №2, лютий 2000.

9. Кобзарь, Г. И. Образцовый виноградник [Текст]. Ч. 2 / Г. И. Кобзарь. – Киев : Дім, сад, город, 2004. – 98 с. : іл. – (Бібліотека "Дім, сад, город" ; № 3, черв. 2004).

10. Крайнов, В. Н. Виноград. Селекционная инициатива [Текст] / В. Н. Крайнов. – Київ : Дім, сад, город, 2007. – 64 с. – (Бібліотека "Дім, сад, город" ; № 6, листоп. – груд. 2007).

11. Мазур, Т. П. Водойма у саду (латаття – види, сорти, гібриди, особливости розвитку та догляду за ними) [Текст] / Т. П. Мазур. – Київ : [б. и.], 2000. – 54 с. : ілюстр. – Бібліогр.: с. 53. – 001.50.

12. Микитенко, С. В. Виноград на приусадебном и дачном участке [Текст] / С. В. Микитенко. – Киев : Дім, сад, город, 2013. – 86 с. : ил. – (Бібліотека "Дім, сад, город" ; 1-2, січ. – черв. 2013).

13. На дачі [Текст] : збірник / упоряд. І. С. Роман. – Київ : Час, 1992. – 300 с. : ілюстр., табл. – Бібліогр.: с. 295. – Алф. покажч.: с. 296 - 297.

14. Народные советы дачнику [Текст] / сост. А. В. Туманов. – Москва : Дрофа-Плюс, 2007. – 446 с. – (Андрей Туманов рекомендует...).

15. Немичева, Н. В. Плодовые деревья [Текст] : лучшие сорта / [Немичева Н. В., Чигрин Н. Ф., Ярушников В. В.]. – Москва : Мир Книги, 2007. – 237,[2] с.

16. Нетрадиционные садовые культуры [Текст] / сост. Е. П. Куминов. – Харьков : Фолио, 2003. – 253, [1] с., [8] с. цв. ил. с. : ил. – (Домашняя библиотека).

17. Ольгин, О. От Абрикоса до Яблока [Текст] / О. Ольгин. – Москва : Текст, 1994. – 205 с. : ил. – (От А до Я).

18. Плясунов, В. Н. Виноград селекционеров-любителей [Текст] / Владимир Плясунов. – Київ : Дім, сад, город, 2012. – 59 с. : ил. – (Бібліотека "Дім, сад, город" ; №1, янв. – февр. 2012).

19. Полезная книга огородника. Все об удобрениях и борьбе с вредителями [Текст] / [сост. Ю. Д. Бойчук]. – Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2014. – 127, [1] с. – Библиогр.: с. 124 -127.

20. Попов, П. С. Виноград от А до Я [Текст] / П. С. Попов. – изд. 11-е. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2012. – 235, [1] с. – (Библиотека садовода и огородника).

21. Рослини для сухих букетів: асортимент, обробка, використання [Текст]. – Київ : Дім, сад, город, 2007. – 68 с., [8] с. кольор. іл. с. – (Бібліотека "Дім, сад, город" ; № 3, трав. – черв. 2007).

22. Современная энциклопедия садовода [Текст] / сост. В. Горохов. – Донецк : БАО, 2000. – 284с.

23. Стрижев, А. Рассказы об овощах [Текст] / А. Стрижев. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Московский рабочий, 1985. – 192 с.

24. Сусов, В. И.Энциклопедия лучших сортов плодовых деревьев [Текст] / В. И. Сусов. – Москва : Эксмо, 2012. – 186, [1] с., [12] л. ил. с. : ил. – (Дачный помощник).

25. Фрукты и ягоды на вашем участке [Текст] : полн. рук. по выращиванию и перераб. / Манфред Фишер [и др.] ; [пер. с нем. И. Швыдкой]. – Харьков ; Белгород : Книжный клуб "Клуб Семейного Досуга", 2009. - 318 с.

26. Хейнцельманн, Рольф. Формировка и обрезка деревьев и кустарников [Текст] : что, когда, где и как обрезать? / Рольф Хейнцельманн, Манфред Нубер ; [пер. с нем. Наталии Гроссенбахер]. – Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2014. – 95 с. : ил. – (Успешному садоводу). – Библиогр.: с. 95.

27. Хессайон, Д. Г. Все о цветах в вашем саду [Текст] / Д. Г. Хессайон. – Москва : Кладезь, 1995. - 160 с.

28. Ходімте в сад [Текст] : поради садівникам наук. Мліїв. ін-ту садівництва ім. Л. П. Симиренка / голов. ред. М. Халимоненко. – Київ : Дім, сад, город, 2012. – 120 с.

29. Цветкова, М. В. 101 полезный совет садоводу – огороднику [Текст] / М. В. Цветкова. – Харьков ; Белгород : Книжный клуб "Клуб Семейного Досуга", 2010. – 317 с. : ил. – (Энциклопедия садовода – огородника). – Библиогр.: с. 310-312.

30. Цветкова, М. В. Огородные культуры [Текст] / М. В. Цветкова. – Харьков ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2010. – 318 с., [4] л. ил. с. – (Энциклопедия садовода – огородника). – Библиогр.: с. 309-310.

31. Яхимович, О. В. Прибутковий сад [Текст] : поради фахівців / О. В. Яхимович, Л. Б. Яхимович. – Київ : Дім, сад, город, 2008. – 64 с.ература:
Виставка "Розвиток готельно-ресторанного бізнесу"
Література:

1. Архіпов, В. В. Організація ресторанного господарства  [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. В. Архіпов. - Київ : ЦУЛ, 2007. - 279 с. : ілюстр., табл.
  2. Бакеренко, Н. П. Податкове стимулювання розвитку готельних підприємств [Текст] / Н. П. Бакеренко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2013. - № 11. -  С. 139-145 : табл. - Бібліогр.: с. 144-145
  3. Безродна, С. М. Впровадження стратегічно орієнтованого підходу до управління якістю продукції на підприємствах ресторанного господарства України [Текст] / С. М. Безродна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2013. - № 3. -  С. 114-119 : табл. - Бібліогр.: с. 119
  4. Беляева, А. М. Энциклопедия ресторанного бизнеса [Текст] / А. М. Беляева. - Донецк : БАО, 2009. - 543, [8] л. ил. с. : ил. - Библиогр.: с. 537
  5. Бовш, Л. А. Макроекономічна нестабільність та її вплив на діяльність підприємств готельного господарства України [Текст] / Л. А. Бовш // Актуальні проблеми економіки. - 2015. - № 11. -  С. 172-180 : форм., рис., табл. - Бібліогр.: 28 назв
  6. Брашнов, Д. Г. Гостиничный сервис и туризм [Текст] : учеб. пособие для сред. проф. образования / Д. Г. Брашнов. - Москва : Альфа-М : ИНФРА-М, 2012. - 222 с. : табл. - (ПРОФИль). - Библиогр.: с. 218-220
  7. Діденко, Є. О. Види конкурентних переваг підприємств ресторанного господарства та особливості управління ними [Текст] / Є. О. Діденко, О. А. Дідух // Формування ринкових відносин в Україні. - 2015. - № 12. -  С. 107-111. - Бібліогр.: с. 111
  8. Зубар, Н. М. Логістика у ресторанному господарстві [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Н. М. Зубар, М. Ю. Григорак. - Київ : Центр учбової літератури, 2010. - 307 с. : ілюстр., табл. - Бібліогр.: с. 185-186
  9. Іванова, Л. О. Моніторинг світового ринку готельних і ресторанних послуг [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Л. О. Іванова, О. М. Музика ; УКООПСПІЛКА, Львів. комерц. акад. - Львів : Магнолія 2006, 2012. - 226 с. : ілюстр., табл. - (Вища освіта в Україні). - Бібліогр.: с. 218-220
  10. Кіктенко, З. П. Особливості регулювання розвитку готельного господарства в Україні [Текст] / З. П. Кіктенко, І. В. Купа // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2015. - № 3. -  С. 50-56 : рис., табл. - Бібліогр.: с. 55
  11. Круль, Г. Я. Основи готельної справи [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Г. Я. Круль ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Київ : Центр учбової літератури, 2011. - 367 с. : табл. - Бібліогр.: с. 287-289

неділя, 11 вересня 2016 р.

В Одесі вперше в Україні вживили комп'ютерний чіп в руку людині


В Одесі на ІТ-конференції Black Sea Summit відбулося вживлення комп'ютерного чіпа під шкіру людини. В Україні подібних речей зі світу майбутнього ще не робив ніхто, повідомляє сайт Культурометр



Професором Патріком Крамером з Німеччини був поміщений інформаційний датчик киянину Євгену під шкіру кисті лівої руки. За процесом спостерігали кілька сотень учасників конференції.

Патрік Крамер - один з найактивніших біохакерів Європи розповів, як можна використовувати це наукове досягнення: "Коли чіп входить в ваше тіло, він не містить ніякої інформації, так як вона повинна бути стерильною. Після імплантації ви можете використовувати спеціальний додаток, щоб закодувати ту інформацію, яку ви хочете. Наприклад, ви можете закласти в чіп інформацію ключа від "розумного" будинку, сейфа, дані кредитної картки, розплачуватися електронною валютою Bitcoin, використовувати його як візитку ".

Чіп не має джерела живлення і може довго перебувати під шкірою. Потім за прикладом Євгена ще кілька учасників конференції вставили собі аналогічні чіпи.

субота, 25 червня 2016 р.

Биотопливо: В Украине начали выращивать «слоновую траву»



Украинец Николай Кикоть полностью перешел на отопление своего дома мискантусом (американским камышом). Выращивает энергетическую культуру на приусадебном участке, что позволяет ему вообще не тратить деньги на использование газа, дров или угля.
Урожайность энергетической культуры — почти 30 т с га. Огород площадью в 25 соток, засеянный «слоновой травой» (мискантусом) полностью обеспечил дом Кикотя биотопливом, сообщает «Экспресс online».
«Три года назад на грядке площадью 25 соток, где выращивал овощи, посеял американский камыш или, как его еще называют, слоновую траву. Тогда все смеялись надо мной, мол, с ума сошел, а теперь завидуют, мой «газ» растет в поле», — говорит он.

Энергетическая плантация после одного посева будет давать урожай в течение следующих 25 лет. Трава вырастает до четырех метров высотой за сезон. Всего такой урожай с 1 га дает столько же тепла, сколько образуется при сжигании 15-20 тыс. кубометров газа.
Также, по словам Николая Кикотя, слоновая трава уменьшает уровень токсичных веществ в грунте и повышает плодородие земли.
«За 25 лет выращивания мискантуса на одном месте скапливается до 20 т подземной биомассы. То есть органического удобрения», — резюмировал он.

Для справки: Благодаря высокой продуктивности (до 400 т/га за год) слоновая трава является широко распространённой кормовой культурой в тропиках и субтропиках. Её используют в основном как зелёный корм и на силос, реже на сено. Иногда выращивают как растение для пастбищ. Молодые соцветия используются для приготовления супов. Из стеблей делают изгороди, легкие постройки, используют в производстве бумаги. Иногда слоновая трава используется в качестве декоративного растения. Из-за мощной корневой системы слоновая трава также применяется для защиты почв от эрозии.
http://agroportal.ua/news/ukraina/biotoplivo-v-ukraine-nachali-vyrashchivat-slonovuyu-travu/ 


Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші.
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям мої
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom

середа, 25 травня 2016 р.

Екскурсія школярів

                                         
23 травня у гості до бібліотеки завітали майбутні користувачі - учні 4 б класу загальноосвітнього закладу №1 разом зі своїм керівником Ларисою Сергіївною Савченко.

Для школярів завідувачка відділу документів із економічної, технічної, природничої та сільськогосподарської літератури Наталя Карбовська провела екскурсію по всіх відділах.

 У відділі абонементу дітям дуже сподобалися музичні книжки; мистецька вітальня вразила своїм затишком і гарними картинами, а читальна зала - простором і тишею. Для маленьких читачів бібліотекарі відділу документів іноземними мовами показали гарний мультфільм на бібліотечну тему, а працівники відділу краєзнавства — розповіли про наш край.



Зустріч з практикуючими лікарями в галузі біорезонансу

                                             
20 травня у великому читальному залі відбулася зустріч з практикуючими лікарями в галузі біорезонансу.

Біорезонансна терапія (БРТ) є досить новим напрямком в лікувальній і профілактичній медицині. Цей метод лікування впливає тільки на керуючу (інформаційну) сферу людського організму. При даному виді лікування застосовуються новітні знання сучасної біофізики.
Винайшов цю терапію німецький лікар Моррель, тому її називали спочатку "Мора-терапія". Принцип її дії полягає у використанні власних електромагнітних коливань. Ці коливання виникають в будь-який момент при всіх життєвих і керуючих процесах, що відбуваються в організмі. Електрод і кабель відводять ці коливання і направляють їх в спеціальний електронний апарат. Тут відбувається їх модифікація, після якої змінені коливання знову повертаються людині. Виходить, що пацієнт лікується своєю власною енергією. Чужа енергія і чужорідні речовини при цьому не застосовуються.
При цьому відбувається активізація імунних сил організму
Потрібно відзначити, що метод біорезонансної терапії не має побічних дій. При лікуванні відсутннє опромінення будь-якого виду. Цей метод  підходить, як для лікування дорослих, так і маленьких дітей.
Біорезонансна терапія  може застосовуватися практично при будь-якому захворюванні. У цій терапії не використовуються ні позитивні, ні негативні імпульси. Прямого впливу струму на тіло пацієнта не відбувається.
Керівник констультаційного центру “Резонанс” Станіслав Смирнов продемонстрував прибори ,що працюють за методом біорезонансу. Лікар вищої категорії Олена Зеленська -алерголог, імунолог, дерматолог, діагност розповіла присутнім про нові методи відновлення здоров’я, краси та довголіття .

Працівники відділу документів із економічних , технічних, природничих та  сільськогосподарських наук для учасників заходу презентували книжкову виставку “Альтернативні методи лікування “
.

                        

вівторок, 24 травня 2016 р.

Створено навушники з синхронним перекладом

Американська компанія Waverly Labs розробила перший в світі "розумний" навушник, який перекладає розмову з однієї мови на іншу в режимі реального часу, повідомляє ECONET

Гаджет, що отримав назву Pilot, складається з двох навушників, портативного зарядного пристрою і спеціального додатку, встановивши яке на смартфон, можна спілкуватися з людьми, які розмовляють будь-якими іншими мовами.

Смарт-девайс також може використовуватися в якості бездротового навушника для прослуховування музики.

Ідея створення "розумного" навушника прийшла засновнику Waverly Labs Ендрю Очоа після того, як він познайомився з француженкою, яка йому дуже сподобалася. 

Над створенням Pilot команда Waverly Labs працювала протягом двох років. Зараз система може перекладати з кількох латинських і романських мов, в тому числі з англійської, іспанської, французької та італійської. В майбутньому Waverly Labs планує додати більше слов'янських і східно-азіатських мов.

Найближчим часом на сайті Indiegogo стартує краудфандінг-компанія зі збору коштів на подальшу розробку проекту. Гаджет від Waverly Labs буде доступний в трьох кольорах: червоному, білому і чорному, ціна буде варіюватися від 130 до 180 доларів. Передбачається, що в роздрібному продажі вартість девайса підніметься до 250 доларів.