Translate

субота, 25 червня 2016 р.

Биотопливо: В Украине начали выращивать «слоновую траву»



Украинец Николай Кикоть полностью перешел на отопление своего дома мискантусом (американским камышом). Выращивает энергетическую культуру на приусадебном участке, что позволяет ему вообще не тратить деньги на использование газа, дров или угля.
Урожайность энергетической культуры — почти 30 т с га. Огород площадью в 25 соток, засеянный «слоновой травой» (мискантусом) полностью обеспечил дом Кикотя биотопливом, сообщает «Экспресс online».
«Три года назад на грядке площадью 25 соток, где выращивал овощи, посеял американский камыш или, как его еще называют, слоновую траву. Тогда все смеялись надо мной, мол, с ума сошел, а теперь завидуют, мой «газ» растет в поле», — говорит он.

Энергетическая плантация после одного посева будет давать урожай в течение следующих 25 лет. Трава вырастает до четырех метров высотой за сезон. Всего такой урожай с 1 га дает столько же тепла, сколько образуется при сжигании 15-20 тыс. кубометров газа.
Также, по словам Николая Кикотя, слоновая трава уменьшает уровень токсичных веществ в грунте и повышает плодородие земли.
«За 25 лет выращивания мискантуса на одном месте скапливается до 20 т подземной биомассы. То есть органического удобрения», — резюмировал он.

Для справки: Благодаря высокой продуктивности (до 400 т/га за год) слоновая трава является широко распространённой кормовой культурой в тропиках и субтропиках. Её используют в основном как зелёный корм и на силос, реже на сено. Иногда выращивают как растение для пастбищ. Молодые соцветия используются для приготовления супов. Из стеблей делают изгороди, легкие постройки, используют в производстве бумаги. Иногда слоновая трава используется в качестве декоративного растения. Из-за мощной корневой системы слоновая трава также применяется для защиты почв от эрозии.
http://agroportal.ua/news/ukraina/biotoplivo-v-ukraine-nachali-vyrashchivat-slonovuyu-travu/ 


Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші.
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям мої
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom
Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom

середа, 25 травня 2016 р.

Екскурсія школярів

                                         
23 травня у гості до бібліотеки завітали майбутні користувачі - учні 4 б класу загальноосвітнього закладу №1 разом зі своїм керівником Ларисою Сергіївною Савченко.

Для школярів завідувачка відділу документів із економічної, технічної, природничої та сільськогосподарської літератури Наталя Карбовська провела екскурсію по всіх відділах.

 У відділі абонементу дітям дуже сподобалися музичні книжки; мистецька вітальня вразила своїм затишком і гарними картинами, а читальна зала - простором і тишею. Для маленьких читачів бібліотекарі відділу документів іноземними мовами показали гарний мультфільм на бібліотечну тему, а працівники відділу краєзнавства — розповіли про наш край.



Зустріч з практикуючими лікарями в галузі біорезонансу

                                             
20 травня у великому читальному залі відбулася зустріч з практикуючими лікарями в галузі біорезонансу.

Біорезонансна терапія (БРТ) є досить новим напрямком в лікувальній і профілактичній медицині. Цей метод лікування впливає тільки на керуючу (інформаційну) сферу людського організму. При даному виді лікування застосовуються новітні знання сучасної біофізики.
Винайшов цю терапію німецький лікар Моррель, тому її називали спочатку "Мора-терапія". Принцип її дії полягає у використанні власних електромагнітних коливань. Ці коливання виникають в будь-який момент при всіх життєвих і керуючих процесах, що відбуваються в організмі. Електрод і кабель відводять ці коливання і направляють їх в спеціальний електронний апарат. Тут відбувається їх модифікація, після якої змінені коливання знову повертаються людині. Виходить, що пацієнт лікується своєю власною енергією. Чужа енергія і чужорідні речовини при цьому не застосовуються.
При цьому відбувається активізація імунних сил організму
Потрібно відзначити, що метод біорезонансної терапії не має побічних дій. При лікуванні відсутннє опромінення будь-якого виду. Цей метод  підходить, як для лікування дорослих, так і маленьких дітей.
Біорезонансна терапія  може застосовуватися практично при будь-якому захворюванні. У цій терапії не використовуються ні позитивні, ні негативні імпульси. Прямого впливу струму на тіло пацієнта не відбувається.
Керівник констультаційного центру “Резонанс” Станіслав Смирнов продемонстрував прибори ,що працюють за методом біорезонансу. Лікар вищої категорії Олена Зеленська -алерголог, імунолог, дерматолог, діагност розповіла присутнім про нові методи відновлення здоров’я, краси та довголіття .

Працівники відділу документів із економічних , технічних, природничих та  сільськогосподарських наук для учасників заходу презентували книжкову виставку “Альтернативні методи лікування “
.

                        

вівторок, 24 травня 2016 р.

Створено навушники з синхронним перекладом

Американська компанія Waverly Labs розробила перший в світі "розумний" навушник, який перекладає розмову з однієї мови на іншу в режимі реального часу, повідомляє ECONET

Гаджет, що отримав назву Pilot, складається з двох навушників, портативного зарядного пристрою і спеціального додатку, встановивши яке на смартфон, можна спілкуватися з людьми, які розмовляють будь-якими іншими мовами.

Смарт-девайс також може використовуватися в якості бездротового навушника для прослуховування музики.

Ідея створення "розумного" навушника прийшла засновнику Waverly Labs Ендрю Очоа після того, як він познайомився з француженкою, яка йому дуже сподобалася. 

Над створенням Pilot команда Waverly Labs працювала протягом двох років. Зараз система може перекладати з кількох латинських і романських мов, в тому числі з англійської, іспанської, французької та італійської. В майбутньому Waverly Labs планує додати більше слов'янських і східно-азіатських мов.

Найближчим часом на сайті Indiegogo стартує краудфандінг-компанія зі збору коштів на подальшу розробку проекту. Гаджет від Waverly Labs буде доступний в трьох кольорах: червоному, білому і чорному, ціна буде варіюватися від 130 до 180 доларів. Передбачається, що в роздрібному продажі вартість девайса підніметься до 250 доларів.

середа, 27 квітня 2016 р.

Тренінг: "Бухгалтерській облік: заробітна плата"

 21 квітня Центр з економіко-правових питань (ЦЕПП) “Діалог” спільно з Чернігівською ОУНБ ім. В. Г. Короленка провели для бухгалтерів міста та області тренінг на тему: “Бухгалтерський облік : заробітна плата”.
    Консультант-практик з питань оплати праці і оподаткування, директор фірми ТОВ “ВІНСОФТ” м. Києва Ірина Запорожець ознайомила присутніх з законодавчими змінами нарахування та оплати праці, надала також змістовну відповідь на питання бухгалтерів, які виникають в ході роботи.
    Працівник відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Галина Коваленко ознайомила бухгалтерів з історією бібліотеки, її діяльністю, послугами, які надає бібліотека та організувала тематичний перегляд документів “Бухгалтерський облік в Україні”. Відвідувачі тренінгу записалися до бібліотеки та стали її користувачами. Сподіваємось на подальшу співпрацю з ЦЕПП “Діалог”.




"Болить Чорнобиль у моїй душі"


21 квітня в читальному залі обласної універсальної наукової бібліотеці ім. В.Г.Короленка відбувся   вечір-зустріч до 30-річчя Чорнобильської катастрофи  на тему  Болить Чорнобиль у моїй душі. В рамках заходу була презентована   книга Володимира Шовкошитного “Я бачив”. Володимир Шовкошитний - відомий ураїнський поет, прозаїк, публіцист, громадський,політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології,народний депутат України першого скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС,президент Міжнародної організації “Союз Чорнобиль”, перший заступник Голови Національної спілки письменників України.
    Зустріч з письменником була дуже змістовною і цікавою, адже автор є непересічною людиною з активною життєвою позицією. Окрім  нової книги про події на Чорнобильській АЕС,  Володимир Шовкошитний ознайомив присутніх зі своєю історичною трилогією
 “ Кров свята“, а також зі збіркою віршів “Запали свічу” .
    Своїми враженнями про творчість Володимира Шовкошитного поділились письменник Сергій Дзюба, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів Стародавній” Сергій Черняков , голова Чернігівської міської громадської організації “Союз інвалідів Чорнобиля” Володимир Алексієнко.  Поетеса Надія Галковська прочитала свій вірш и подарувала його Володимиру Шовкошитному.
    Працівниками відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук  була підготовлена та прокоментована книжково-ілюстративна виставка “Полин Чорнобиля гірчить і досі”.






понеділок, 4 квітня 2016 р.

Тематичний перегляд літератури "Птахи знайомі й невідомі"





31 березня працівниками відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук (ВДЕТП та СН) до Міжнародного дня з охорони птахів, який відзначається щорічно 1 квітня, був підготовлений перегляд літератури "Птахи знайомі й невідомі".  Список пернатих, що зникають, поповнюється з сумною постійністю, - на Землі вже зникли понад 160 їх видів і підвидів. У Європі під загрозою зникнення понад 50 % птахів. В Україні налічується близько 360 видів. Разом з птахами, які можуть залітати на територію країни - близько 456 видів. Про книги, які були представлені на перегляді, журналісту Чернігівського телебачення Я.Титенок розповіла завідуюча відділом Н.  Карбовська.